коли висовую ногу з-під ковдри
а вона мурашками вкривається від холоду
тебе цитую
коли волосся розчісую а воно
неслухняне в кучері знов згортається
тебе цитую
коли чашку з чаєм в долонях тримаю
і теплом у власних судинах розпливаюся
тебе цитую
коли на губах обвітрених тоненька шкірочка
тріскає і смакує кров’ю
тебе цитую
коли на високому поверсі під шум у вухах
серце бухає натруджено і кінчики пальців поколює
тебе цитую
коли в широкий сірий шалик кутаюсь аби
жодна сніжинка мене не торкнулася
кожній із них
тебе цитую
ще трішечки і сама твоєю цитатою
стану.
Красо так
дуже…дуже гарно!