Небо знову пахне мандаринами
У повітрі біло. Випав сніг
Ніжними пухнастими гардинами
На сторінки книг.
Біла кішка пробіжить не спиниться,
Обертаючись на снігопад.
Вона знає – я її прихильниця,
Й розчиняється, як рафінад
Знову в небо.
Теги: зимовий вірш
Прочитано разів: 38
гарно, прекрасна кішка
Спасибі
мандарини теж нічого…смачно пахнуть в небі, у душі…
еге ж
Мандаринки! Обожнюю їх, особливо в поєднанні з зимою і вечірнім снігом) Дякую за Ваш вірш, такий зимовий!))
Мандаринки! Обожнюю їх! Дякую за Ваш вірш, такий зимовий!))
Дякую