В житті не так багато й треба,
Щоб все змінилось навпаки:
Хоча б шматок блакиті неба
Та дотик теплої руки.
І ось вже чути добре слово,
І місця вже нема журбі,
І чай пахтить так суперово,
Крутий, заварений тобі…
І раптом з”явиться визнання:
В житті – до самої межі –
Нема дорожче доторкання,
Ніж дотик рідної душі.
Прочитано разів: 10
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Loading...