Завантаження ...
Стрів Мирон сусіда зверху. Каже: – Совість майте!
Через ваші крики-зойки ми не годні спати.
Вір не вір. А тут все чути. Стіни в нас картонні.
Я не брешу, йди спитайся все в моєї Тоні.
Той у сміх: – Не може бути! Це скоріш над нами.
Я оце лише приїхав зранку сам від мами.
Тут як тут і Тоня “влізла”: – Я все чую й знаю.
Я твоєї жінки голос добре відрізняю!
Той ніяк: – При чім тут жінка? Я ж в селі зостався.
- Ха. Кому ж вона кричала: ” Вася, не спиняйся!”?
Білий став отой, як стеля. Моцно стиснув зуби.
Точно “вріже” зараз в пику. Або ” вріже дуба”.
Через мить прийшов до тями: – От в село ” змотався”.
Справа в тому, – я Микола. Хто ж тоді той Вася?
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...
Вийшло, що “василь” якраз Микола…
ага. щось таке
сусідів треба знати не тільки в лице… 
А хлопаку то шкода
Ну, Миколу нема чого жаліти – таку тяжку роботу за нього зробили. Та й Василя теж не варто – сам напросився до того труду…