Хто до кінця себе самого знає?
Ось ти – гадаєш, що така, як є?..
Тебе на самоті хіба не крає
Абсурдне “ego”, друге “я” твоє?
Лякає нездійсненністю фантазій,
Катує імовірністю журби,
І шаленіє іноді в екстазі,
Бо вільно почувається в тобі…
І ніби світло навкруги померкло,
Пече в душі, мов там і справді пекло…
Ніхто цього уникнути не зміг!..
Чому ж – все бачить – та сміється Біг?
Прочитано разів: 7