Ви тут: Головна > Поезія > Щастя

Щастя

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Як дивно бути не такою.

Зробити щось, чого давно боялась.

Щось неочікуване.

Здивувати саму себе.

Обіцяти, що ніколи вже не поллється дощ, а на наступний день побачити важкі свинцеві хмари.

Обіцяти собі щастя. Потримати його в руках і пустити з неба дощ. Стояти, тримаючи парасольку. Дивитися на щастя інших і думати, чому ж моє не таке?

Чому?

Таке дивне і нетривке.

Щастя моє.

Текуче, як річка й тверде, як алмаз.

Дивне, як думки божевільного.

Туманне і розсіяне, як нічні мрії.

Ідеальне і водночас побите з усіх сторін.

Не вимагає більшого, але хоче кращого.

Вдовольняється усім.

Але…

Не таке.

Моє – і не моє.

Вміє так підійти близько, прошепотіти на вушко «все чудово», а потім… Бах!

Як гарматний постріл. Шум, гам, крики небес…

Все голосне, але мурашки по шкірі. Лазять, добираються до душі і прочісують все навколо.

Ідилія?

Апокаліпсис.

Ти думаєш, що бути божевільною – легко?

Ні. Легко сказати «вибач». Легко поцілувати. Легко плакати. Легко посміхатися. Легко дарувати щастя.

А от забирати – важко.

А знаєш, як це, забрати щастя у самої себе?

Моє – не моє.

«Крейзі» – думають перехожі. Робить те, що ненавидить.

«Дурна» –промовляє власне «я». Вчиться на своїх помилках.

«Ідіотка» – каже серце. Засуне десь далеко свої спогади, забуде. І раптом – бац. Давай, витягуй все на поверхню. Подивимось, що ти там маєш.

Давай. Руйнуй.

Але заново потім збудуй.

Так-так, а ти думала, що будеш жити на руїнах?

Твоє щастя примхливе.

Не хоче бабратись у грязюці.

Не хоче бути не твоїм.

Чуєш? Не хоче.

«Крейзі», забирай назад своє щастя.

Його використали, не дотримуючись правил експлуатації.

Забирай. Відгодовуй. Відбудовуй.

Відвойовуй, в кінці-кінців!

Твоє. Твоє.

Бери.

І йди.

Ніс підніми і йди. Гордо і тільки вперед.

Прочитано разів: 10
Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5 (1 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

2 коментарі до “Щастя”

  1. Елла Євтушенко Елла Євтушенко коментує:

    Наче сеанс психотерапії для самої себе.
    Слова ллються рікою, дуже гарно.
    Неримовані вірші писати іноді важче, ніж звичайні силабо-тонічні..

    • Божена Божена коментує:

      хм..так…власна психотерапія….під час якої часто хочеться закплакати…

      і справді, важче.
      дякую за оцінку)

Залишити коментар


Top