не проганяй цю тишу, не треба.
нехай вона трішки побуде поряд
синню і сріблом твоїх очей неба,
ріллею і золотом моїх очей поля.
не налякай її словом гострим,
нехай погріє нам губи мовчанням.
хай буде здавна жаданим гостем,
що присів “на доріжку” перед прощанням.
Прочитано разів: 53
…
Загалом гарно, хоча 3-4 -ий рядки , на мою думку, перенасичені образами.
я думала над цим, але вирішила не спрощувати.
не люблю, коли аж занадто закручено, але трішечки можна
дякую, що читаєте)