Завантаження ...
Василинка Івася потягла до міста –
Щось купити в магазині,подивитись трішки
Як живуть ті городські – без подвір’я й поля,
Тролейбусом покататись з «великого горя».
Що ж, роботи коло хати не так то й багато,
Можна й з’їздить – жінці також треба догоджати.
Ковбаса і сир голанський все ж дешевше в місті,
А Іван, як хлоп порядний, не дурний поїсти.
Походили, погуляли, щось трохи скупились,
На базарі продуктовім в кінці опинились.
Наче тут усе з села – «Дома все це маєм.
О! А яйця дешеві – а ну ж бо, купляєм.
Бо домашніх щось не густо – кури не несуться».
Ну, купити то купили, а чи довезуться?
В сумках місця вже немає. «Що тепер робити?»
В Вані сітка є в кишені – «От куди зложити!»
Гарно. «Ну ж бо до вокзалу.» В тролейбус – не впхатись.
Тих людей щось так багато… А треба добратись!
Добре, що дверей багато – є куди полізти,
Бо як ні – то ночувати доведеться в місті.
Правда, й люди є ще добрі – сітку й Василину
Допоміг мужик у формі «занести» в «машину»
Наплатформу, ту, що ззаду. Іван – на середню.
Двері шаркнули – порядок! Їдемо в «деревню».
Та на жаль, не все так гладко завсігди буває –
Василинка чоловіку щосили волає.
На у весь салон : «Іване, дай хустину швидко!»
«Нащо?» – «Треба! Яйця офіцеру витру!»
(1 оцінок, середня: 5.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...
така довга підготовка до останньої фрази. Але влучно
Колись давно я був свідком (ще живим
) фіналу. Вживу – кумедно було… В тролейбуса ледь “роги” не відпали від сміху.
Вже як зміг, так і доніс до загалу…
гарно і смішно
а в траликах чого тільки не трапляється!.. мені вірш сподобався – класний 