Люди – не aнгели!
Hе мaють poзкiшниx кpил,
i ixнi xapaктеpи
дaлекo вiд iдеaлy.
Чacoм бpaкyє нaм cил
щoби пiднятиcя,
зyстpiти oбiйми гpoзи.
Але дocтaтньo
кpиxiтки пoглядy,
щoби дiзнaтиcя –
Ми можем змінити
погоду.
У тихім леті скрилених думок
Пір`їнкою ховаюся м`якою, –
Щоб птах мого кохання не замовк,
І піснею щоб щебетав такою,
Якої ще ніхто ніде не чув
У піднебессі опівнічних тіней.
Щоб кожний слух, що де й коли б він був,
Здригався в трепет, мов холодний іній
Торкнувся тіла… Звуком неземним
Щоб птахо-пісня вічної любові
Уславила Тебе, як є таким, –
Назéмним ангелом із плоті й крові…
2011
–
люди думають, що ми божевільні,
бо ангелів впізнають лиш по крилах.
а нам би встати з колін, звестися на рівні
і тікати назад до Бога з ножами в спинах.