То був березень, початок весни, початок чогось нового..Вирішила в пошуку проглянути групи, присвячені поезії, натрапила на «ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ…», лишила заявку, виявилося, що тоді був якраз останній день для прийняття заявок у конкурс літературних дуелей. То й вирішила ризикнути і прийняти участь у тому конкурсі. Отак все і почалося:) Потихеньку знайомилась з учасниками групи, а вони зі мною. Одразу виокремила для себе, що то “жива”, активна група з приємним спілкуванням.Була здивована запрошенням до групи адміністраторів:) Тепер і не уявляю свого життя без цих людей і без наших зустрічей!!! Це хороша школа для тих, у кого є здібності до написання, я багато чому навчилася і ще багато чому навчуся, задяки Вам! Завдяки Вам познайомилася з сучасною українською літературою, про яку взагалі нічого не знала…”Ви змінили моє життя”, сказала я на першій зустрічі, так воно є…Це більше, ніж просто група у контакті, це люди, які вже стали рідними, яких хочеться бачити дуже часто:)
Лєна 26.01.2011
Далі буде…Теги: Історія, Олена Славінська, Поезія - це завжди неповторність
Насправді то не передати словами як багато місця у серці займають люди з групи.
Олено, випадковості не випадкові.
Як вона себе мило назвала. О_о
Я спочатку було думав хто то, поки Ляля не розповіла 🙂
Конспірується 🙂
Таки так, Ольго:)