Старий і хворий алкоголік
сидить і згадує
своє незграбно прожите життя,
Життя порожнє й непотрібне,
мов розбита пляшка
І проклинає хибний шлях,
з якого вже немає вороття.
Він крав усе,
що тільки можна вкрасти,
І спав в усіх непристосованих місцях,
Він випив все,
що тільки можна було пити,
І знав ціну всьому,
крім власного життя.
І все, чому він вчився -
це пияцтву,
Він шліфував це вміння день за днем,
А ще, його приваблювало блядство,
Й горлання матірних блатних пісень,
Життя пройло, а все що зараз є -
Напівпорожній з огірками слоїк,
Горілки пляшка і розхристана душа,
Життя пройшло – і алкоголік хворий,
болить з похмілля голова
і за душею – ні гроша.
02.11.11
“Він шліфував це вміння день за днем” , “І все, чому він вчився -
це пияцтву” – багато хороших фраз…
ну, головне ж не просто красиві фрази, а зміст..