Оригінал – Прощання з літом
автор – Макієвська
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358854
Гойдає вітер зеленню покриті віти,
веселкою дивують літні квіти сонні,
Від аромату можна навіть захмеліти,
Пташки співають, мріє сонях на осонні…
Нектари бджоли п’ють із сонячних стожарів,
Щоб потім пригостити нас цілющим медом,
Який узимку буде дійсно цінним даром -
Зігріє тіло мед неначе теплим пледом…
Вже скоро попрощаємось зі щедрим літом,
Яке вже тихо спочиває у покосах,
З метеликами, розмаїтим пишноцвітом,
І травами, де босими ходили в росах…
Вже не нап’юсь роси з горнятка на світанку,
І не сплету вінок з волошок й диво-маків,
Не заколише місяць нас між зір до ранку,
Мої вуста не будуть з полуничним смаком…
Мені так сумно, як летять від нас лелеки,
А вітер роздягає все навкруг до нитки…
Чужі краї, пташиний рай, від нас далеко -
І плачуть сумно мої очі-маргаритки…
Тисячоліттями все йде по колу чинно –
Не зупинити ні словами, ні руками,
це визначено Богом, ти лише людина -
Наповни світ свій позитивними думками!
Теги: Дружній рімейк, О. Шнуренко, Рукопис