Яблука вночі зриваються з гілок
І глухо розбиваються об землю.
Літо зриває й гасить
Спілі плоди зірок,
Які прорізають падіннями
Тьмяне повітря серпня.
Розбиті тіла
Лежать під літом,
Приречені на гниття.
Світанок роздирає ніч
Приємним, ніжним світлом,
Збирає яблука і зорі,
Дарує їм нове життя.
Тому я часто не можу заснути,
Бо зорі розбиваються об дах.
Тому небо зоряне в серпні
Має яблучний аромат.
Прочитано разів: 50
Чудовий висновок, ароматний вірш:)