Ви тут: Головна > Поезія > Крокує осінь тишком-нишком

Крокує осінь тишком-нишком

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

Лякала осінь: «Я від вас піду!
Нехай зима вже снігом тішить!»
Побігла і сховалася в саду,
Смакує яблука й горішки…

Осінній вітер підхопив слова,
Дерева голі затремтіли,
Прошепотіли: «Йде до нас зима,
Одягне знов у шати білі»…

Сховались в нірки звірі лісові,
Старий ведмідь вже смокче лапу,
Він бачить горщик меду уві сні,
І ведмедицю косолапу…

Та раптом схаменулися усі,
І стали осінь закликати:
«Вернись до нас в усій своїй красі,
Ще рано в вирій відлітати!»

Розсипалось проміння навкруги -
Це осінь знову повернулась,
З полегшенням зітхнули береги,
Й до річки ніжно пригорнулись…

Бадьоро в небо тягнеться гілля,
І ловить сонячну усмішку,
Дрімає, вкрита листячком земля,
Крокує осінь тишком-нишком…

Теги: Крокує осінь тишком-нишком, ,

Прочитано разів: 6
Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5Оцінок: 0, average: 0.00 з 5 (0 оцінок, середня: 0.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

Залишити коментар


Top