Коли помирають …
Коли помирають дерева – вони повільно падають
на землю,
Повільніше, ніж пушинки кульбаби, -
і зостаються лежати.
Коли помирають тварини – вони засинають у вітробої*
Або чорніють на ріллі спухлим животом,
А над ними хижо тягнуться повільні хмари.
Коли помирають міста -
по анфіладах** крокують руді леви
І ковзає цівкою ртуті змія за картинами,
що впали в музеї.
Коли помирають планети – залишаються свинцеві води
І шорстка пісня пісків у тріщинах скель.
Коли вмирає кохання … Але кохання не вмирає.
Воно вічно залишається в грудях святковою тугою слів,
Безнадійним болем і невситимою ніжністю,
Коли нічим не допоможеш, хоч серце об зорі розбий.
Плач дріадою, смійся диявольською нещирою
усмішкою,
Левом куцим крокуй, ковзай самовідданим змієм
Або падлом нещасним валяйся на оранці долі -
Все марно. Нема допомоги. І смерті немає в кохання.
Людина тільки смертна. Але коли дерева не пам’ятають,
Міста не пам’ятають, не пам’ятають німі планети -
Серце пам’ятає кохання і попелом ставши з вогню.
Про пухнастий сніг нескінченно воно згадує,
Про сліди на снігу, про любі засніжені вії,
Про журливу посмішку і про гіркі, останні,
невагомі
Поцілунки в очі, зап’ястя і губ кутики …
Скорботою повне, згадує мертве серце
І про те, чого не було і не буде більше ніколи:
Про полум’я вогнища, про всюдисущі теплі дитячі
долоні,
Про бажання покласти життя за неї і з розпоротим горлом
Приповзти і подохнути в ногах, врятованих тобою.
Не забуваючи здохнути. Все пам’ятає мертве серце
І кружляє з криком передсмертної і все ж
безсмертної туги
Над могилами мертвих богів,
над скорботним спокоєм повалених дерев.
Над тваринами, кинутими на ріллі,
Над планетами мертвими і містами -
Безсмертним шулікою, що молить про краплю води.(с) Караткевіч
*1)сильний осінній вітер
2)Гілки, що, зламані вітром, впали на землю
**послідовний ряд архітектурно поєднаних між собою приміщень, кімнат, дворів, зал, що містяться по одній осі та з’єднані дверними отворами
оригінал шукайте тут: http://www.uladzimir-karatkevich.com/bibl/bel/versh/v3-25.html
Наталя, тепер ти мій улюблений перекладач з білоруської, дякую, що знайомиш з гарною поезією!
дуже дорогі слова!дякую)