На все життя тобі я бУдь-що винний, втім
Нічого не роблю я через силу, лише щиро.
Інакше я чинити і не можу,
Я ж все-таки тебе обожнюю…
Тому усе хороше, що зроблю для тебе,
Й мені обернеться приємним;
Усе нестерпне і образи також,
тобто навпаки…
Будь-щО зроблю для тебе, тільки попроси.
Скажи лиш, натякни, запропонуй, будь ласка.
І я зроблю не гаючись одразу…
Трохи навіть з цього страшно.
Але таке я дозволяю лиш тобі, тобі я довіряю,
Знаю: скромна ти, хороша і не зла, і класна…
Тому тривоги бути і не може, і нема.
Тому я згоден все робити за дурничку, за дарма,
Багато не прошу я:
Побачить тільки блиск в очах твоїх красивих,
Аби ти вдячливо всміхнулася мені
Чи хоч би й навіть за спасибі.