Проллється кров у плотському сплепінні,
І вицвіте у сонячнім промінні…
Назавтра змиє дощ сліди на суші,
Залишиться лиш спогад в наших душах…
Ніщо зі зла не родиться в екстазі,
Окрім огиди, болю і відрази…
Були давно відомі такі речі,
Ніхто не стане мабуть суперечить…
Проллється дощ з небес – це ніби сльози,
засмучені зірки – небесні рози…
Не раз ще дощ нам нагадає уві сні,
життя людей тендітне і крихке як лід…
Під злою зіркою ми від народження,
Тому ми смертні за своїм походженням…
Теги: Життя крихке, О. Шнуренко, Рукопис
Прочитано разів: 1