Завантаження ...
Невелике озеро з усіх боків оточене крутими берегами, вкритими травою. Лише подекуди беззубими щелепами в воду вгризаються пологі спуски, протоптані ногами нечисленних туристів.
Сьогодні холодно. Все небо залите сірим, не по-літньому пронизливий вітер хитає верхівки непривітних сосен. На березі сидять троє.
Одна – руда суміш Уми Турман та Кейт Мосс. Худа, майже кістлява. Неусміхнені очі. Дівчина дивиться просто поперед себе і мне в руках простирадло, на якому сидить компанія. Інша дівчина – чорнява, гарна, хоча її врода дещо типова. Акуратне каре, зелені очі, в яких – вираз задоволеної байдужості. Закидаючи голову догори й повільно видихаючи густий сигаретний дим, зацікавлено слухає русявого хлопця, що захоплено переповідає якусь історію.
Біля простирадла лежить кілька пляшок з вином та з-під нього. Поряд розкидані пом”яті пластикові стаканчики, на які вже давно забили – легше просто передавати пляшку по колу.
Хлопець нахиляється до чорнявої, шепоче щось на вухо. Кусає її за ніс, вона сміється. Руда рвучко піднімається й підходить до води. Скидає з себе сірий сарафан і трусики, заходить у воду. Пливе швидко, наче тікаючи від якогось із своїх нічних кошмарів.
- Куди вона? Холод же собачий, – округлює очі брюнетка.
- Джин! – кричить хлопець. Він хвилюється?
Джин не чує (чи то пак робить вигляд, що не чує). Вона видряпується, гола, на протилежний берег і сідає на траву, обійнявши коліна.
- Повертайся давай! – знову кричить юнак, склавши руки рупором.
Безмежна тиша. Руда показує середній палець, її обличчя не виражає нічого.
- Застудишся, дурна!
Джин встає і розчиняється між стовбурами. Хлопець, матюкаючись, роздягається і повільно заходить у воду.
- Далеко зайшла? Я йду шкати! – напівжартома-напівсердито викрикує юнак, з плюскотом виходячи з озера.
З-за товстої сосни, у трьох кроках, показується Джин. Пухнасте волосся до плечей розвіює не по-літньому набурмосений вітер.
- Ти ж знаєш, Джин, я не люблю цього, цих істерик, – хлопець зупиняється, віддихуючись.
- Ти ж знаєш, Хмаро, я теж цього не люблю.
- Перестань, тобі просто хочеться уваги.
Юнак підходить, обіймає руду й цілує у скроню. Вітер не вщухає. Сьогодні холодно.
Теги: Елла Євтушенко
(0 оцінок, середня: 0.00 з 5)Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ...