Чи я потрапив до групи «ПОЕЗІЯ-ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ»? Хм… Цікаве питання. Навіть не знаю що відповісти. Але, скоріше за все, потрапив. Мабуть, все таки потрапив. Так! Точно! Потрапив! Бо якщо не потрапив, то чого б це я писав як сюди потрапив? … Потрапив! Запевняю вас! Я сюди потрапив!… Але це дуже дивна історія….
Це було влітку 2010 року… В мене була параноя. Тобто параноя була не в мене, а у доща! Тобто у мене був вірш «У доща була параноя». Хоча, насправді, у доща параної не може бути в принципі. Параноя буває у людей, у деяких тварин, навіть у викладачів буває! Але не у дощів. Дощі, зазвичай, хворіють на грип, лихоманки…… Але на параною не хворіють. Хоча хворіють, звісно, але це дуже рідкісне явище, ну там, як кислотні чи рибні дощі….
І от я, від «нічого робити» закинув його (цей вірш!) до кількох, пов’язаних з поезією, україномовних груп вконтакті. Що то були за групи, як я їх знайшов-не пригадаю, але те, що одна з них була «ПОЕЗІЯ-ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ» – це точно. Я знаю це напевне!
Ну от закинув я вірш до теми «Наша творчість», і люди не забарилися з коментами….. Ярослав навіть сказав, що дощ-це спасіння. Так, – думаю я, – спасіння………. але на кислотний!…..
Менше ніж через місяць я створив свою тему. Тоді й почав писати вірші та час від часу тролити ними групу. І ЛИШЕ ТОДІ Я ПОЧАВ СЕРЙОЗНО ЦІКАВИТИСЯ ЛІТЕРАТУРОЮ!!!.. Ну там: Жадан, Карпа, Чех, Дереш, Андрухович…….. Книгарня «Є»,….. фестивалі….
Харків. З одного боку-довкола адні русскіє, а іншого-спілкуватися з ними не було потреби, ну і, звісно, бажання, та і відвідую я лише україномовні акції та літ-арт-рок фестивалі, де за російську можуть навіть відлупцювати.
Інший випадок – коли йдеш Сумською і чуєш «чисту» українську мову (підкреслюю – «чисту», а не якийсь голімий суржик), то можна бути впевненим, що ці люди тримають свій шлях до Книгарні «Є». Куди ж іще? Тільки туди! З ними легко почати розмову-з ними взагалі-легко!….
Легко….. Як і з вами всіма!… В цьому я переконуюсь вже третю літ зустріч поспіль…. ВИ – НАЙКРАЩІ!… Завдяки ВАМ, я відкриваю для себе Україну, я відкриваю себе….. Я відкриваю ВАС для себе: талановитих, щирих, КЛАСНИХ!
…. Славське. Львів. Чернівці.
Не було б зустрічі в Славському – не було б поїзда №13, вагону №13….. не було б сусіда РОмана та фанатів, які мабуть, назавжди лишаться у моїй пам’яті (особливо РОман, звісно). Не було б зустрічі у Львові, не було б того фатального погляду Сашка Ірванця в наш бік, коли ми випадково потрапили замість читань Наталки Білоцерківець на каталонських поетів, захід, за участю яких, Ірванець і модерував (здається)… Так от, цей його погляд, я також запам’ятаю на все життя: «Вам шо, не подобаються каталонські поети? Чи може я вас не влаштовую? Сіли на місце! Сіли я сказав! Камери – свідки, я вас запам’ятав! Знайду – закопаю!» – Приблизно ці емоції, я і прочитав на його обличчі……
Якби не ця ж львівська зустріч – не зустрів би я Євгена Хотимчука та Івана Чернецького, які, дізнавшись звідки я – обдарували своїми посмішками та книгами………….
А ще-не було б в мене глямурної червоної сумочки……. та самвидаву невдахи фізрука…. Фізрука я також запам’ятаю на все життя…… хоча й макулатуру його, здається, спалив………
Чернівці… О, якби не зустріч в Чернівях – навряд чи я б дізнався, що у РОмана є дружина і звати її Варвара…………
А ще, через років 15-20 сподіваюся написати таке:
«Якби не зустріч на Марсі, то не було б в мене марсіанського ґрунту, голови марсіанина та такої класної авки…. Хоча, знову ж таки, сподіваюся-до цього часу об’єднають соц.. мережі Вконтакті на НаМарсі, і мені не доведеться брати на Землю голову свого нового друга-талановитого марсіанського поета…………………………
Дмитро Бовдуй (Kefffir) 27.03.12
Далі буде…
Теги: Дмитро Бовдуй, Історія, Поезія - це завжди неповторність
чудова проза в стилі бовдуїзму)))
щиро раділа, коли читала)
Дімка, ти таки мощь) 😎 😎 😎
Та що ви до стилю причепилися? 😮 😮 😮 😮 😮
Не знаю як ‘ви’, а я особисто того, шо фанатію від нього :))) як почалося вперше зі ‘Свєти’, так досі триває))
Дімка, тепер окрім ніку, тобі ще треба запатентувати стиль 😉
😐 🙂 ❗
Чоловіче, тобі треба писати щось на зразок денників, ессе чи щось такого. Принаймі написав класно, навіть прикольно. Пробуй себе в цьому. Тисну руку.
Точно!!! Напевно би пішло!
Файно написав
Дякую.Не думав,що сподобається. 😈
супер, Дімка, класно, що є така група, котра об”єднує стількох талановитих людей!
Діма! Я радий, що знаймий з тобою ОСОБИСТО!
[…] […]