Ви тут: Головна > Поезія > (де) монолог

(де) монолог

Автор:     Категорія: Поезія

Digg
Del.icio.us
StumbleUpon
Reddit
Twitter
RSS

любий берімось за руки ходімо у люди
тисячу літ ми уже не виходили з дому
ми молодіємо з віком не бійся мій любий
наші роки я сховала у скриню бездонну

любий ходімо хутчіше згодиться і поспіх
нас у цій плоті новій не впізнати нікому
я чепурилася кілька сторіч уже поспіль
я підібрала тіла нам неначе з ікони

любий поглянь-но здається це дійство кінцеве
хтось підкорив колективне людське безсвідоме
любий ми вийшли здається ми вийшли із себе
краще берімось у руки ходімо додому

Прочитано разів: 35
Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5Оцінок: 1, average: 5.00 з 5 (1 оцінок, середня: 5.00 з 5)
Щоб залишити оцінку, вам необхідно зареєструватися.
Завантаження ... Завантаження ...

6 коментарів до “(де) монолог”

  1. savaqmen savaqmen коментує:

    …я повєду тєбя в музєй, сказала мнє сєстра… – щось таке мені пригадалося , коли прочитав вірша Вашого… але у Вас тут мова йде про більш цікаві речі – про музей “людина як людина”… цікаво :grin:

    Відповіcти
    • ОльгамацО ОльгамацО коментує:

      дякую! в мене метафізичний музей :smile:

      Відповіcти
  2. vikont1967 коментує:

    аплодую.СПОДОБАЛОСЬ! Гарний рівень! :roll:

    Відповіcти
  3. Vlodko коментує:

    Хотілось би переконати себе, що вірш написаний не підсвідомим. Такі цікаві і важливі події захоплені. Принаймні побачив їх тут. Міцний вірш!

    Відповіcти
    • ОльгамацО ОльгамацО коментує:

      дякую!
      мені надзвичайно приємно, що у моєму словосплетінні Ви побачили цікаві події.
      писалось свідомо :smile:

      Відповіcти

Залишити коментар


Top