Нарешті відпочинемо від спеки -
Мережить у повітрі павутина,
Не п’ю вже прохолодну воду з глека,
Ночами пледом я вкриваю тіло…
Дозріли маки, спіють помідори -
Розкішний перець хочу скоштувати,
Посохло вже бадилля – дуже скоро
Врожай картоплі будемо збирати…
Курличуть сумно в небесах крилаті -
Їм сумно край свій рідний залишати,
В дворі зібралися, немов на свято,
Індики, кури, гуси й поросята…
Стоять велично, ніби терикони,
Копиці сіна, житньої соломи -
Є у жнивах свої сільські закони,
Зима – це відпочинок від утоми…
Так щедро літо зустрічає осінь -
В саду поспіли яблука і сливи,
І пригощатись медом усіх просить,
Щоб ми були здорові і щасливі!
Теги: О. Шнуренко, Рукопис
Ну я б ще не писав про осінь, вона скоро та нею ще не пахне.
ЯРИКУ, КОЖЕН ПО-СВОЕМУ ВІДЧУВАЄ І СПРИЙМАЄ ДІЙСНІСТЬ… ЗГІДНО СТАРГО КАЛЕНДАРЯ, СЬОГОДНІ ВЖЕ 25 СЕРНЯ! – НА ПОРОЗІ ОСІНЬ… ПРОХОЛОДА, ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ, НАЛИТІ СОКОМ ЯБЛУКА ПІЗНІ ГОВОРЯТЬ ПРО ТЕ, ЩО ТРЕБА ПРО ОСІНЬ ПИСАТИ ПІСНЮ