твої очі бачать надто багато.
закрий їх до ранку.
повір, і у темряві можна буяти,
і жити на повну до холодного світанку.
закрий, темрява – тепло.
сховайся під нічне небо
і зірки не вмикай,
хай не пробуджують уяву.
спробуй бути в повній тиші,
там, де нічого не прогадати.
вийде?
тільки з дефектами.
бо обов’язково примариться чиясь тепла рука;
пальці
довгі
холодні
по шкірі
по губах
льодом.
рве душу,
з корінням.
закрий очі.
випусти пару з вічно працюючої машини.
видихни.
і не вдихай.
тоді побачиш не тільки руки.
побачиш все.
але не доторкнешся.
закрий очі.
вдихни.
зрозумій, що марення приємне.
побач, що сон – це лавка зустрічі.
ніколи не знаєш, хто до тебе підсяде наступного разу.
ніколи не вгадаєш,
чиї руки будуть гріти,
лити в душу каву,
чорну, як ніч.
пекучу, як окірп.
закрий очі.
не треба прокидатися.
холодні пальці на твоїх повіках.
дісталися найболючішого місця –
глибинного дзеркала.
і топляться в ньому.
заливаючись сльозами.
закрий очі.
мені.
спи.